Герої не вмирають!
Друзі, рік тому при виконанні бойового завдання загинув друг та член нашої команди - Володимир Васюков. Ми пропрацювали з Володимиром достатньо довго, аби вважати його сім’єю. В цей день хочемо згадати його із величезним сумом в серці і такою ж вдячністю.
Володимир був людиною незламної рішучості. В перший день повномасштабного вторгнення рф не зволікаючи долучився до лав Збройних Сил України, брав участь в обороні Києва та м. Ірпінь. Після звільнення півночі області, був одним з перших в своєму підрозділі, хто на початку квітня 2022-го прийняв рішення вирушити на Схід. В ті місяці були складнощі з оснащенням, амуніцією, перші добровольці не мали часу на належне оформлення, підготовку, навчання. Не зважаючи на все це, Володимир просто сказав:«Зараз я потрібен там» і з рештою групи сів в автобус.
Доволі скоро, з огляду на свої особисті якості, був підвищений до командира відділення. Власними діями надихав і підтримував побратимів у найважчі часи, завжди перебуваючи з ними на нулі. Під час одного з численних бойових виходів, група на чолі з Володимиром потрапила під масований вогонь ворожої артилерії. У Володимира влучив осколок, нанісши несумісне із життям поранення.
Він навічно викарбував слід в наших серцях. Пам’ятатимемо, що наше вільне сьогодення існує завдяки діям людей, як він. За твою рішучість, командирський хист, відданість, вдячні тобі, брате…
